Видатні вчені, філософи, діяльність яких мала значний вплив на психологію

МІНА

МІНА 2

МІНА 3

МІНА 4Увага! Прохання поширити інформацію (соцмережі (Фейсбук, Твіттер, Вконтакте, Гугл і т.п.) та ін.), так ми точно врятуємо чиїсь життя!(гіперпосилання для поширення інформації роміщені в кінці сторінки, одразу під списком ~вчених):
“Фейсбук: Єдина Країна додає 4 new photos.
9 липня о 22:49 ·
Так виглядає протипіхотна міна “Лепесток”. Побачив – не чіпай! Поширюйте інформацію.”.
Список вчених, філософів, чия наукова діяльність мала значний вплив на розвиток психології як науки (даний список в жодному разі не є повним)(зазначити (+перевірити вже зазначені) написання мовою оригіналу, транскрипцію і варіанти вимовляння українською мовою імен і прізвищ неукраїнських психологів).ВИЗНАЧИТИ, І, ЗА ПОТРЕБИ, ОФОРМИТИ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ!(наведена далі інформація (зокрема, дати, написання імен) взята з Вікіпедії, книг: Психол.Енц (Ауербаха і Корсіні); Фейдімена і Фрейджера і т-ж(здається, перевірити) Х’єлла та Зіглера, а також з кн.: Психологія особистості: Словник-довідник / За редакцією П. П. Горностая, Т. М. Титаренко.-К.: Рута, 2001 (рос. мовою)):

Шановні панове! При використанні матеріалів, розміщених на даній сторінці, вказуйте джерело, з якого взята інформація (адресу даного сайту – https://psydliavsih.wordpress.com ).

Alfred_Adler1Адлер Альфред (нім. Alfred Adler) (1870 – 1937) (стаття потребує доробки. Ви можете допомогти, відредагувавши чи змінивши її) – австрійський психолог, представник такого напрямку в психології, як психоаналіз. У 1910 році був обраний президентом Віденського психоаналітичного товариства. Однак, у 1911 році, через розбіжності з Зигмундом Фройдом у поглядах на окремі теоретичні питання склав з себе повноваження президента Віденського психоаналітичного товариства, вийшов зі складу його членів і з групою однодумців заснував “Товариство вільних психоаналітичних досліджень”, котре в подальшому було перейменоване на Асоціацію індивідуальної психології. Ввів поняття “комплекс неповноцінності“; для пояснення способу подолання особистістю своїх фізичних дефектів чи суб’єктивного відчуття (рос. “чувства”) неповноцінності шляхом розвитку своїх розумових (інтелектуальних) і фізичних можливостей запропонував поняття компенсації   та ін. Перелік статей і книг, автором яких є Адлер складає близько 300 назв. Головні праці: “Наука життя”, “Перевага і соціальні інтереси”, “Практика і теорія індивідуальної психології”, “Проблеми людської природи”, “Соціальні інтереси: виклик людству”, “Стиль життя”.    (Інформацію взято з: книг “Психология личности (словарь справочник) за ред. П.П.Горностая і Т.М. Титаренко), “Большой психологический словарь (за ред.Б.Г.Мєщєрякова ті В.П. Зінченка, “Теории личности” (автори – Л.Х’єлл і Д. Зіглер) а також з відкритої багатомовної вікі-енциклопедії “Вікіпедія” (ст. “Альфред Адлер” (укр.мовою) та “Адлер, Альфред” (рос.мовою)).

Айзенк_Ганс_Юрген АЙЗЕНКАйзенк Ганс Юрген (нім. Hans Jürgen Eysenck) (1916 – 1997) 
– британський психолог (народився в Німеччині). Проведені ним дослідження охоплюють такі області, як теорія і рос. “измерения” особистості, інтелект, соціальні установки і політика, генетики поведінки і поведінкова психотерапія (одним із основоположників останньої він є). Айзенк – один із засновників клініко-психологічних і діагностичних напрямків досліджень у Великобританії. Він також є автором тьохфакторної моделі особистості, трьохфакторної теорії пам’яті, двохфакторної теорії соціальних установок особистості. Розглядав людину як біосоціальний організм, чиї дії детерміновані в рівній мірі як біологічними так і соціальними факторами. Наполягав на тому, що людина – продукт еволюції.

Аристотель (грецьк. Αριστοτέλης; часто читається як Арістотель ) (384 до н. е. — 322 до н. е.) (зокрема, трактат “Про душу”)

Аш,_Соломон.jpegАш Соломон Еліот (англ. Solomon Eliot Asch) (1907 – 1996) – американський психолог (народився у Варшаві, Польща). У 1920 емігрував до США. У 1928 у коледжі Нью-Йорк Сіті отримав ступінь бакалавра. Магістерську і докторську ступені отримав у Колумбійському університеті під керівництвом Макса Вертгеймера. Працював викладачем у Свартмор-коледжі (в одному колективі з Вольфгангом Келером; власне, тут і минула більша частина його викладацької кар’єри). У 1943 Аш стає завідувачем кафедри психології у Новій школі соціальних досліджень (змінив на цій посаді Макса Вертгеймера). Найбільш відомий завдяки своїм експериментальним дослідженням ефектів соціального тиску на індивіда. При розробці теорії когнітивних стилів Соломон Аш співпрацював з Г. Уіткіном. (Взято з: 1. Психологическая энциклопедия. 2-е изд. / Под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. СПб.: Питер, 2006. (с.1053 (ст. «Аш Соломон”)) 2. Російська Вікіпедія. (ст. “Аш, Соломон“) 3. Українська Вікіпедія. (ст. “Соломон Еліот Аш“)).

БОУЛБІБоулбі Джон (John Bowlby) (повне ім’я – Едвард Джон Мостін Боулбі (англ. Edward John Mostyn Bowlby)).(1907-1990) – англійський психіатр, психоаналітик. Фахівець у галузі психології розвитку, психології сім”ї, психотерапії та психоаналізу, засновник теорії прив’язаності. Протягом ряду років займався психоаналізом та практичною психіатрією. З 1944-го р. по-1947.-й р. – секретар Британського психоаналітичного товариства.

Брунер Джером Сеймур (англ. Jerome Seymour Bruner) (1915 – 2016)

Вертгеймер Макс (нім. Max Wertheimer) (1880 – 1943)

Вівес Хуан Луїс (ісп.  Joan Lluís Vives) (1492 – 1540)

Виготський Лев Семенович (1896 – 1934) (ім’я при народженні рос. мовою чит. як Лев Си́мхович Вы́годский (див. Російську Вікіпедію, ст. “Выготский, Лев Семёнович“))

Вудвортс Роберт Сессіон (англ. Robert Sessions Woodworth) (1869 – 1962) – (стаття потребує доробки. Ви можете допомогти, доповнивши або виправивши її) американський психолог. Понад 70 (!) років свого життя віддав педагогічній, експериментальній та науково-видавничій діяльності. На його думку, предметом психології є поведінка і свідомість; він вважав, що такі психологи, як Джон Уотсон (див. нижче), котрі відмовилися від вивчення свідомості чи розуму, знехтували серйозним та цілком законним аспектом психології. Президент Американської Психологічної Асоціації (1914 рік). (матеріал взято з книг.: “Психологическая энциклопедия” за ред. Ауербаха і Корсіні, “Словарь-справочник по психодиагностике”(автор – Бурлачук Л.Ф.),

Вундт Вільгельм (нім. Wilhelm Maximilian Wundt) (1832 – 1920) – Діяльність Вундта сприяла створенню в Німеччині психології як самостійної науки.

Гібсон Джеймс Джером (англ. Gibson, James J.) (1904 – 1979)

Джеймс Уільям (англ. James, William) (також, часто читається, як Вільям Джемс) (1842 – 1910)

ZimbardoЗімбардо Філіп Дж. (англ. Philip George Zimbardo) (нар. 1933) (дана стаття потребує редакції і корекції) – американський соціальний психолог. Відомі його дослідження соціальної відповідальності (серія оригінальних експериментів, зокрема, знаменитий “Стенфордський в’язничний експеримент“). Президент Американської Психологічної Асоціації  (2002 рік).

Кьолер Вольфганг (нім. Wolfgang Köhler) (іноді читається як Вольфганг Келер) (1887 – 1967)

Кеттелл Реймонд Бернард (англ. Raymond Bernard Cattell) (1905 – 1998)

Костюк Григорій Силович (1899 – 1982)

Коффка Курт (нім. Kurt Koffka) (1886 – 1941)

Левін Курт Цадек (нім. Kurt Zadek Lewin) (1890 – 1947)

Лурія Олександр Романович (рос. Александр Романович Лурия) (1902 – 1977)

Маслоу Абрахам Харольд (англ. Maslow, Abraham H.) (1908 – 1970)

Stenli_Milgrem (2)Мілгрем Стенлі (англ. Milgram, Stanley) (1933 – 1984) (в російськомовних першоджерелах можна зустріти такі варіанти ≈транскрипції прізвища цього вченого: Милгрэм; Милграм) (зазначити транскрипцію імені та прізвища ; загалом, дана стаття потребує редакції і корекції) – американський соціальний психолог.  Найвідоміші дослідження Мілграма присвячені динаміці підкорювання людей владі. В ході цих досліджень був виявлений несподівано високий відсоток підкорення. Ці роботи Мілграма є зразком досліджень у соціальних науках. (див. “Психологическая энциклопедия” за ред. А. Ауербаха і Р. Корсіні (вид-во “Пітер, 2006 р), стор. 1061). (Наступні дані потребують перевірки і доповнення, обов’язково див. статтю в Вікіпедії “Теорія шести рукостискань (зокрема і особливо російський варіант). Також, разом іншим американським психологом, Джеффрі Треверсом, Мілграм висунув теорію “шести рукостискань”

Олпорт Гордон (Gordon Willard Allport) (1897 – 1967) (уточнити написання українською мовою повного імені)

Піаже Жан Вільям Фріц (фр. Jean William Fritz Piaget) (1896 – 1980)

Роджерс Карл Ренсом (Carl Ransom Rogers) (1902 – 1987) – (Дана стаття потребує доробки. Ви можете допомогти, відредагувавши чи доповнивши її) – американський психолог, разом з Абрагамом Маслоу був одним з творців і лідерів гуманістичної психології. Президент Американської Психологічної Асоціації (1947 рік).

Роменець Володимир Андрійович (1926-1998)

Сєченов Іван Михайлович (рос. Сеченов Иван Михайлович) (1829 – 1905)

Скіннер Беррес Фредерік (англ. Burrhus Frederick Skinner) (1904 – 1990)

Толмен Едвард Чейс (англ.-? Edward Chase Tolman) (1886 – 1959)

Торндайк Едвард Лі (англ. Edward Lee Thorndike) (1874 – 1949)

WatsonУотсон Джон Бродес  (англ. – John Broadus Watson) (зрідка читається як Джон Броадус Уотсон; Джон Броадус Вотсон – перевірити) (1878 – 1958) – американський психолог, створювач біхевіоризму (біхевіоризм – один з варіантів рос. «обьективной психологии» ). На становлення його поглядів рос. «оказали своё влияние» зоопсихологічні дослідження ряду американських авторів, зокрема, Е. Торндайка, ідеї І. П. Павлова про умовні рефлекси як одиниці поведінки та роботи В. М. Бехтерєва. Роботи Уотсона суттєво вплинули на американську психологію. В 2-й половині життя відійшов від академічної психології і займався головним чином психологією реклами.

Leon_FestingerФестінгер Леон (англ. Leon Festinger) (1919 – 1989) – американський соціальний психолог. Фестінгер є автором теорії когнітивного дисонансу і рос. “социального сравнения”. В соціальній психології успішно використовував і розвивав ідеї Курта Левіна. Створена ним теорія когнітивного дисонансу є однією з найвідоміших сучасних теорій соціальної психології. Автор серії експериментів, котрі демонструють залежність зміни поведінки і установок людини від міри узгодженості її мислення чи знань. (Взято з: Психологія особистості: Словник-довідник / За редакцією П. П. Горностая, Т. М. Титаренко.-К.: Рута, 2001 (рос. мовою; с. 255 (ст. “Фестингер Леон”)) )

Sigmund_Freud ФРЕЙДФройд Зигмунд (нім. Sigmund Freud) (традиційна транскрипція радянського зразка – Фрейд, проте вірна – Зигмунд Фройд; повне ім’я – Сигізмунд Шломо Фрейд(за даними Вікіпедії)) (1856-1939) – австрійський психолог, невролог, психіатр, засновник психоаналізу. Вирішальний момент в становленні оригінальної теорії Фрейда – відхід від гіпнозу, як засобу проникнення до забутих переживань, які лежать в основі неврозів. У багатьох випадках гіпноз був безсилим, бо зустрічав спротив, який не міг подолати (якраз ці випадки були найважчими). Фройд був змушений шукати інші шляхи до патогенних афектів. Врешті-решт він їх знайшов у тлумаченні снів, малих і великих психопатологічних проявів, вільно спливаючих (рос. “всплывающих”) асоціацій, обмовок, рухових розладів, надмірно пониженої чи підвищеної чутливості, забуванні і т. п. Особливу увагу Фрейд звернув на феномен переносу хворим на лікаря почуттів, які мали місце в ранньому дитинстві рос. «по отношению к значимым лицам». Фрейд назвав психоаналізом – оригінальною формою психотерапії і методом дослідження – дослідження та інтерпретацію цього різноманітного матеріалу. Ядро психоаналізу як нового психологічного напрямку складало вчення про несвідоме (ориг. – рос. «о бессознательном»). Протягом наукової діяльності Фройда (котра тривала декілька десятиліть) його концепція рос. «претерпевала существенные изменения». Спершу це був метод лікування неврозів з окремими спробами загальних рос. “заключений” про характер душевного життя. Потім його концепція перетворилась на загальнопсихологічне вчення про особистість і її розвиток. На останньому етапі вчення Фрейда – фрейдизм – рос. «претерпело существенные изменения» і отримало своє філософське завершення. Психоаналітична теорія стала основою для розуміння культури, релігії, цивілізації. Вчення про інстинкти було доповнено ідеями про потяг до смерті (ориг. – рос. “о влечении к смерти”). Ці уявлення з’явилися у Фройда при лікуванні неврозів воєнного часу. Вони (уявлення) привели його до наступного висновку: війни являються наслідком інстинкту смерті, тобто, вони обумовлені природою людини. Також, до останнього етапу відноситься і описання трикомпонентної (рос. – “трехкомпонентной”) моделі особистості людини. Фройд, таким чином, розробив ряд гіпотез, моделей, понять, котрі зафіксували своєрідність (ориг. – рос. “понятий, запечатлевших своеобразие”) психіки. Ці гіпотези, поняття, моделі міцно увійшли в арсенал наукового знання про психіку. У коло наукового аналізу були рос. “вовлечены” феномени, котрі традиційна академічна психологія не звикла рос. “принимать в расчет”. (взято з кн.: Психотерапевтическая энциклопедия/ под ред. Б.Д. Карвасарского. СПб.: Питер, 2006. (с. 854 (ст. “Фрейд Зигмунд”)))

Karen_Horney_1938 КАРЕН ХОРНІХорні Карен (англ. Karen Horney, вимова – [ˈhɔrnaɪ]) (1885 – 1952) (уроджена Даніельсен) – німецько-американський психолог норвезько-датського походження, психоаналітик. Одна з засновників і лідерів неофрейдизму. Знаходилась під впливом марксистської теорії. Автор оригінальної теорії особистості. Головне поняття теорії Хорні – базальна тривога як (подальша цитата наводиться мовою першоджерела, з якого вона була взята) “…чувство изоляции и беспомощности ребенка в потенциально враждебном мире”.

Шеріф Музафер  (англ. Muzafer Sherif) (ім’я при народженні – тур. Muzaffer Şerif Başoğlu; російською мовою (перевірити; дані взято з російськомовної статті у Вікіпедії) читається як Музафер Шериф Башоглу, пізніше він його змінив на Музафер Шеріф) (1906 – 1988) – турецько-американський соціальний психолог. Поклав початок серії рос. “естественных” експериментів з формування груп, міжгрупового конфлікту і співробітництва. (взято з: 1. Англійська Вікіпедія. 2. Російська Вікіпедія. 3. Психологическая энциклопедия. 2-е изд. / Под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. СПб.: Питер, 2006. (ст. «Шериф Музафер» (с. 1069))).

Штерн Вільям Льюїс (англ. William Lewis Stern) (1871—1938)

Юнг Карл Густав (нім. Carl Gustav Jung) (1875  –  1961) – Карл Густав Юнг – О смерти: https://www.youtube.com/watch?v=L9IA5b3aVm8&sns=fb

Вчені – лауреати Нобелівської премії:
БекешіБекеші Дьйордь фон (угор. Békésy György, за іншими даними – Georg von Békésy; нім. Georg von Békésy) (також часто – Джордж фон Бекеші (див.статтю з Вікіпедії українською і рос.мовами)) (1899 – 1972) – угорсько-американський фізик. Нобелівську премію з фізіології та медицини отримав у 1961 році. (За відкриття фізичних механізмів сприйняття подразнень завитки).

ГольджіГольджі Камілло (італ. Camillo Golgi) (1843 – 1926) -італійський гістолог, патолог, науковець. Нобелівську премію з фізіології та медицини (разом з Сантьяго Рамон-і-Кахалем) отримав у 1906 році (Камілло Гольджі та Сантьяго Рамон-і-Кахаль отримали цю премію На знак визнання робіт про структуру нервової системи).

Edgar_Douglas_Adrian_nobel ЕДРІАН.Едріан Едгар Дуглас (англ. Edgar Douglas Adrian) (1889 –  1977) – британський електрофізіолог, дослідник нервової системи. Нобелівської премії з фізіології та медицини був удостоєний у 1932 році (разом з Чарлзом Шеррінгтоном) (Премія була присуджена Едріану і Шеррінгтону За відкриття, котрі стосуються функцій нейронів).

Daniel_KAHNEMANКанеман Даніель (івр. דניאל כהנמן, англ. Daniel Kahneman) (нар. 1934) – ізраїльсько-американський психолог. Нобелівську премію з економіки отримав у 2002 році (За розуміння комплексного підходу до психологічних досліджень в економіці, особливо відносно суджень та прийняття рішень в умовах невизначенності) (тоді премію отримав також Вернон Сміт) (При цьому слід зазначити, що премію Канеман отримав, не дивлячись на те, що дослідження проводив як психолог, а не як економіст.).

kandel КенделКендел Ерік (англ.Eric Richard Kandel) (прізвище цього лауреата в україно- та російськомовній літературі часто перекладається як Кандель) (нар. 1929) – американський нейробіолог, психіатр, професор біохімії. Нобелівська премія з фізіології та медицини за 2000 рік (його робота показала, як медіатори через вторинні посередники та фосфорилювання білків забезпечують формування короткотривалої та довготривалої пам’яті). (Премії був удостоєний спільно з Арвідом Карлсоном та Полом Грінгардом; Кенделу, Грінгарду і Карлсону премія була присуджена за відкриття, що стосуються передачі сигналу в нервовій системі.).

lorenz Konrad LorenzЛоренц Конрад Захаріас (нім. Konrad Zacharias Lorenz) (російською мовою, за даними статті російськомовної статті з Вікіпедії, читається як Ко́нрад Цахариас Ло́ренц) (1903 – 1989) – австрійський зоолог. Нобелівську премію з фізіології та медицини (разом з Ніколаасом Тінбергеном та Карлом фон Фрішем) отримав у 1973 році. За відкриття, що стосуються організації та виявлення індивідуальних та соціальних моделей поведінки

images Мозер Е.Мозер Едвард Інгялд (норв. Edvard Ingjald Moser; російською мовою, за даними російської Вікіпедії, читається як Эдвард Ингьялд Мозер)(нар. 27 квітня 1962 р.) – норвезький психолог, нейрофізіолог. Нобелівську премію з фізіології та медицини отримав у 2014 році (присуджена За відкриття просторових клітин мозку, що відповідають за систему орієнтації людини у просторі) (премію розділив з Джоном О’Кіфом та Мей-Брітт Мозер).

1420838559_mozer МОЗЕРМозер Мей-Брітт (норв. May-Britt Moser) (нар. 4 січня 1963 р.) – норвезький психолог та нейрофізіолог. Нобелівську премію з фізіології та медицини (разом з Едвардом Мозером та Джоном О’Кіфом) отримала в 2014 році За відкриття просторових клітин мозку, що відповідають за систему орієнтації людини у просторі

John_O'Keefe_(neuroscientist)_2014b О'КІФ - копия (2)О’Кіф Джон (англ. John O’Keefe) (нар. 18 листопада 1939 р.) – американсько-британський нейрофізіолог. Нобелівська премія з фізіології та медицини була присуджена у 2014 році (премію отримав разом з Едвардом Мозером та Мей-Брітт Мозер; Джону О’Кіфу, Мей-Брітт Мозер та Едварду Мозеру Нобелівську премію з фізіології та медицини було присуджено За відкриття просторових клітин мозку, що відповідають за систему орієнтації людини у просторі).

Ivan_Pavlov_nobel ПАВЛОВПавлов Іван Петрович (рос. Павлов Иван Петрович) (1849 – 1936) – Видатний російський вчений-фізіолог. Нобелівської  премії з фізіології та медицини був удостоєний у 1904 році (Премія була присуджена “на знак визнання праць з фізіології травлення, завдяки яким знання про життєво важливі аспекти цього питання було змінено та розширено.”).

150px-Santiago_Ramón_y_Cajal_nobel РАМОНРамон-і-Кахаль Сантьяго (ісп. Santiago Ramón y Cajal) (1852 –  1934) – іспанський лікар і гістолог. Нобелівську премію з фізіології та медицини (разом з Камілло Гольджі) отримав у 1906 році (Сантьяго Рамон-і-Кахаль та Камілло Гольджі отримали цю премію На знак визнання робіт про структуру нервової системи).

Herbert_Alexander_Simon САЙМОНСаймон, Герберт (англ. Herbert A. Simon) (повне ім’я російською мовою читається як Герберт Александер Саймон) (1916 –  2001) – американський соціолог, економіст, педагог. Удостоєний Нобелівської премії з економіки в 1978 році (За новаторські дослідження процесу прийняття рішень у межах економічних організацій).

скачанные файлы САРТРСартр Жан-Поль (фр. Jean-Paul Charles Aymard Sartre) (повне ім’я – Жан-Поль Шарль Емар Сартр) (1905 – 1980) – французький філософ, драматург, письменник. Нобелівська премія з літератури (удостоєний у 1964 році) (присуджена за “його багату на ідеї й наповнену духом свободи творчість, що має надзвичайний вплив на наш час”).

18344 (1)Сперрі Роджер Уолкотт  (англ.Roger Wolcott Sperry) (1913 – 1994) (дана стаття потребує редакції і зазначення першоджерел)- нейропсихолог, професор психобіології. В ході експериментів, у яких в якості досліджуваних були люди, яким з медичних показань була проведена операція комісуротомії (хірургічного розтину комісури, – структури, яка з’єднує півкулі головного мозку людини) він відкрив феномен “розщепленого мозку”. Його відкриття породило велику дискусію серед фахівців у галузі нейропсихології і стало основою для створення теорії роздвоєння особистості. За дослідження в галузі функціональної спеціалізації півкуль головного мозку він у 1981 році був удостоєний Нобелівської премії з фізіології та медицини (разом з Девідом Х’юбеллом та Торстеном Візелом). (див. “Психол. енциклопедію” за ред. Ауербаха і Корсіні, статті про Роджера Сперрі : у Вікіпедії (укр. і рос.) і у кн. “Лауреаты Нобелевской премии”, та ін.).

Nikolass_Tinbergen ТІНБЕРГЕНТінберген Ніколаас (нідерл. Nikolaas Tinbergen; також, див.кн. Ауербаха і Корсіні – Tinbergen, Nicolaas) (1907 – 1988) (інколи також його називають Ніко Тінберген) – нідерладський етолог і орнітолог. Нобелівську премію з фізіології та медицини (разом з Конрадом Лоренцом і Карлом фон Фрішем) отримав у 1973 році (Премія була присуджена За відкриття, що стосуються організації та виявлення індивідуальних та соціальних моделей поведінки).

frisch (1) ФРІШФріш Карл Ріттер фон (нім. Karl Ritter von Frisch; Ріттер – один з рос. “низших” дворянських титулів в Австро-Угорщині, не є середнім чи другим ім’ям.) (1886 – 1982) – австрійський етолог. Нобелівську премію з фізіології та медицини отримав у 1973 році (разом з Конрадом Лоренцом та Ніколаасом Тінбергеном)(Премія була присуджена За відкриття, що стосуються організації та виявлення індивідуальних та соціальних моделей поведінки).

179px-Prof._Charles_Scott_SherringtonШеррінгтон Чарлз Скотт (англ.  Charles Scott Sherrington) (1857 – 1952) -британський вчений в галузі фізіології і нейробіології. Нобелівською премією з фізіології та медицини був нагороджений у 1932  році (разом з Едгаром Едріаном)(Премія Шеррінгтону та Едріану була присуджена За відкриття, що стосуються функцій нейронів).


Примітка: Також, слід сказати, що видатний шведський поет 20-го століття, лауреат Нобелівської премії з літератури 2011 року Томас Транстремер (1931-2015) за основною професією був лікарем-психологом. Диплом психолога отримав у Стокгольмському університеті в 1956 році (вивчав також історію, релігію та літературу). В якості лікаря-психолога працював спочатку в в’язниці для неповнолітніх, пізніше – з ув’язненими і наркоманами та особами, які отримали важкі (часом – невиліковні) рос. “увечья” на робочих місцях. Нобелівську премію з літератури 2011 року отримав “за стислі та пронизливі образи, які дали читачам свіжий погляд на реальність”.

Advertisements
  1. Біографію та основні концепції Альфреда Адлера можна прочитати у №6 психологічного журналу “Експеримент” experyment.com.ua

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: