П

МІНА

МІНА 2

МІНА 3

МІНА 4Увага! Прохання поширити інформацію (соцмережі (Фейсбук, Твіттер, Вконтакте, Гугл і т.п.) та ін.), так ми точно врятуємо чиїсь життя!(гіперпосилання для поширення інформації (“Share this:”) розміщені в кінці сторінки, одразу під текстом, що є на цій сторінці):
“Фейсбук: Єдина Країна додає 4 new photos.
9 липня о 22:49 ·
Так виглядає протипіхотна міна “Лепесток”. Побачив – не чіпай! Поширюйте інформацію.”.

Паблік рілейшнз – стаття поки що не готова. Інформацію з цієї теми можна отримати з таких першоджерел:
1.Большой психологический словарь/Под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2006. (с. 366 (ст. «Паблик рилейшнз”))

Падуча хвороба (Morbus caducus) (Дана стаття потребує корекції. Ви можете допомогти, вказавши в коментарях інформацію, якою, на Вашу думку, її слід доповнити. Наведені Вами дані будуть враховані при подальших редакціях статті) – син. Епілепсія.
Література:
1. Психиатрический энциклопедический словарь / Й. А. Стоименов, М. Й. Стоименова, П. Й. Коева и др. – К.: МАУП, 2003. (с. 648 (ст. “Падучая болезнь”))

Рос. “Пажизм” – (від фр. page (паж, в середні віки цим словом називали юнака рос. “дворянской фамилии”, котрий був особистим слугою знатної особи)) – Даний термін вживається на позначення прояву мазохізму, статевого задоволення від ролі слуги, пажа. Виражена форма – сервілізм.
Література:
1. Психиатрический энциклопедический словарь / Й. А. Стоименов, М. Й. Стоименова, П. Й. Коева и др. – К.: МАУП, 2003. (с. 648 (ст. “Пажизм”))
2.http://dic.academic.ru/dic.nsf/seksolog/600/%D0%9F%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D0%B7%D0%BC .

Панацея  (Panacea) – Ліки, що лікують усі хвороби, незалежно від природи останніх. Насправді такий препарат не створений (не дивлячись на претензії багатьох виробників). Не строго витримане медичне поняття.
Література:
1. Психиатрический энциклопедический словарь / Й. А. Стоименов, М. Й. Стоименова, П. Й. Коева и др. – К.: МАУП, 2003. (с. 651 (ст. “Панацея”)).

Перверсія – Даним терміном позначається збочення, збоченість (конкретно – статеве збочення).

Література:

1. Психиатрический энциклопедический словарь / Й. А. Стоименов, М. Й. Стоименова, П. Й. Коева и др. – К.: МАУП, 2003. (с. 680 (ст. “Перверсия”)).

Піар – див. Паблік рілейшнз.
Література:
1.Большой психологический словарь/Под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2006.( с. 386 (ст. «Пиар»)).

Поведінка – Стаття поки що не готова. Інформацію з даної теми можна отримати з наступних першоджерел:

1.   Большой психологический словарь/Под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2006.

Порнографія (англ. pornography; від грецьк. porne – розпусниця) – непристойне, вульгарно-натуралістичне зображення чи описання статевого акту, спрямоване на сексуальне збудження (або, літературною мовою, призначене “для розпалювання рос. “низменных” інстинктів”).

Література:

1. Большой психологический словарь/Под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2006. (с. 397 (ст. “Порнография”))

Рос. “Правый авторитаризм” – Стаття поки що не готова. Інформацію з цієї теми можна отримати з наступних першоджерел:

1. Російська Вікіпедія (ст. “Правый авторитаризм“).

Наст. стаття потребує корекції!

Прокрастинатори (англ. procrastinators) – Так називають схильних рос. “медлить в принятии решений”, відтягувати і відкладати виконання різних робіт “на потім” особистостей. Встановлена позитивна кореляція прокрастинації з екстраверсією. Прокрастинатори діагностуються за допомогою Aitken’s Procrastination Inventory. На підлітковому сленгу – рос. “тормоз”.

Література:

1.   Большой психологический словарь/Под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2006. (с. 415 (ст. “Прокрастинаторы”))

Наст. стаття потребує корекції!

Псевдологія (від грецьк. pseudos – брехня і logos – слово, рос. “речь”) – патологічна брехливість, котра проявляється у схильності рос. “к сочинению” фантастичних, неправдоподібних історій (при збереженій (ориг. – рос. “сохранной”) пам’яті). Зазвичай вона обумовлена прагненням людини пригорнути до себе увагу оточуючих шляхом перебільшення значущості своєї особистості.

Література:

1. Большой психологический словарь/Под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2006. (с. 419 (ст. “Псевдология”))

Психічний розлад  – Стаття поки що не готова. Інформацію з цієї теми можна отримати з наступних першоджерел:
1. Психиатрический энциклопедический словарь / Й. А. Стоименов, М. Й. Стоименова, П. Й. Коева и др. – К.: МАУП, 2003. (с. 768 (ст. “Психическое расстройство”))
2. Українська Вікіпедія (ст. “Психічний розлад” (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BB%D0%B0%D0%B4 ).

Психічна травма – Стаття поки що не готова. Інформацію з цієї теми можна отримати з таких першоджерел:
1. Психиатрический энциклопедический словарь / Й. А. Стоименов, М. Й. Стоименова, П. Й. Коева и др. – К.: МАУП, 2003. (с. 753 (ст. “Психическая травма”))

Психоаналіз (стаття потребує доробки. Ви можете допомогти, доповнивши або відкоригувавши її). – напрям у психології, засновником якого є Зигмунд Фройд – австрійський психолог, психіатр та невролог. Спочатку психоаналіз був способом лікування і вивчення неврозів. Досвід власної психотерапетичної практики а також аналіз таких цілком нормальних психічних явищ, як обмовки, сновидіння, дотепність Фройд інтерпретував як результат дії спільних (рос. “общих”) психологічних механізмів. Ці уявлення склали психологічне вчення – психоаналіз, згідно з основними ідеологічними позиціями котрого людська психіка має три рівні – свідоме, підсвідоме і безсвідоме. Підсвідоме за своїми властивостями близьке до свідомості. Безсвідоме відділяється від підсвідомого і свідомого особливою психічною інстанцією – цензурою. Функції цензури – витіснення у безвідоме тих власних бажань, почуттів, думок, які дана особистість засуджує і вважає неприйнятними; спротив проникненню активного безсвідомого у свідомість. Однак, інколи активне безсвідоме все ж проникає у свідомість – у вигляді обмовок, сновидінь, описок, неврозів тощо. В ході свого розвитку, психоаналіз трансформується у теорію особистості. Психоаналітична теорія виділяє в особистості три інстанції: Ід (Воно), Его (Я), Супер-Его (Над-Я). Ід функціонує цілком у безсвідомій сфері, містить витіснені прагнення і бажання, а також вроджені безсвідомі інстинкти (інстинкт життя і інстинкт смерті) [1,424; 2,181]. Его формується в результаті взаємодії з оточуючим світом, і разом з тим, при цьому воно знаходиться під тиском Ід та Супер-Его. Супер-Его містить засвоєні ідеали, норми, заборони і формується в результаті ідентифікації з Супер-Его батьків і дорослих близьких. В результаті боротьби цих структур виникають безсвідомі захисні механізми і, також, сублімація безсвідомих потягів – заміщення неприйнятних у соціумі прагнень соціально прийнятними діями. Творчість людини, за Фройдом – результат перетворення енергії лібідо людини. Протягом своєї історії психоаналіз пройшов шлях від невизнавання і неприйняття у наукових і медичних колах, яке мало місце в Західній Європі наприкінці ХІХ ст. – поч. ХХ ст., до поступово зростаючої довіри і позитивного сприйняття, починаючи з 1909 року, коли Фройда запросили до Америки прочитати цикл лекцій [3,109]. Психоаналіз справив серйозний вплив на культуру і людство взагалі у ХХ ст. Визначні психоаналітики: Альфред Адлер, Карл Густав Юнг, Карен Хорні, Ернест Джонс, Шандор Ференчі, Анна Фройд (донька Зигмунда Фройда, котра зацікавилась психоаналізом), Мелані Кляйн, Віктор Франкл, Еріх Фромм та ін.

Використані першоджерела:

1.   Большой психологический словарь/Под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2006.

2.   Психологія особистості: Словник-довідник/ За ред. П. П. Горностая, Т. М. Титаренко. К.: Рута, 2001.

3.   Л. Хьелл, Д. Зиглер. Теории личности. СПб.: Питер, 2007.

Психоз  (англ. psychosis) – даним терміном позначається психічне захворювання з певною (рос. “определенной”), але не завжди зрозумілою (рос. “ясной”) етиологією, патогенезом і клінічною картиною, котра включає виражені форми психічних розладів, специфічні поєднання (рос. “сочетания”) яких складають (рос. “составляют”) психопатологічні синдроми.
Література:
1.   Большой психологический словарь/Под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2006.

Психодіагностика  – Стаття поки що не готова. Інформацію з даної теми можна отримати з наступних першоджерел:
1.   Большой психологический словарь/Под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2006. (с.426 (ст. “Психодиагностика”))

Психометрія (психометрика)  – Стаття поки що не готова. Інформацію з даної теми можна отримати з наступних першоджерел:
1.   Большой психологический словарь/Под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2006. (с. 445 (ст. “Психометрика”))

Психоніка – Дана стаття поки що не готова. Інформацію з цієї теми можна знайти в таких першоджерелах:

1. Психиатрический энциклопедический словарь / Й. А. Стоименов, М. Й. Стоименова, П. Й. Коева и др. – К.: МАУП, 2003. (с. 796 (ст. “Психоника”))

Психопатологічні синдроми – Стаття поки що не готова. Інформацію з даної теми можна отримати з наступних першоджерел:
1. Большой психологический словарь/Под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2006. (с. 506 (ст. «Синдромы психопатологические”))

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: