Архіви блогу

Рос. “Алиенист”

Наступна стаття потребує перевірки походження слова!
Рос. “Алиенист” (Alienist; від лат. allienus – лікар, котрий лікує психічні хвороби.) – Застаріле поняття, котре все ще зустрічається в літературі (особливо, французькій). Син. Психіатр.
Література:
1. Психиатрический энциклопедический словарь / Й. А. Стоименов, М. Й. Стоименова, П. Й. Коева и др. – К.: МАУП, 2003. (с.32).

Ромберга поза, рос. “усложненная” або рос. “сенсибилизированная”

Ромберга поза, рос. “усложненная” або рос. “сенсибилизированная” – Хворому пропонують поставити ступні (рос. “ступни”) на одну лінію, щоб носок однієї ступні впирався в п’ятку іншої. Оцінка стійкості та ж, що і в звичайній позі Ромберга. Див. Ромберга, поза.
Література:
1. Никифоров, А. С., Коновалов, А. Н., Гусев, Е. И. Клиническая неврология: Учебник. В трех томах. – Т. 1. – М.: Медицина, 2002.

Ромберга, поза

Ромберга, поза – Хворому пропонують встати, щільно зсунувши (рос. “плотно сдвинув”) ступні і злегка припіднявши голову. При наявності мозочкових розладів відзначається (рос. “отмечается”) нестійкість (рос. “неустойчивость”) хворого у цій позі, його тіло розгойдується (рос. “раскачивается”), інколи його “тягне” у якусь рос. “определённую” сторону, при цьому, якщо хворого не підтримати, він інколи може і впасти. У випадку ураження (рос. “поражения”) рос. “червя мозжечка” хворий зазвичай розгойдується (рос. “розгойдується”) із сторони в сторону і частіше падає назад, при патології півкулі мозочку (рос. “полушария мозжечка”) виникає тенденція до падіння переважно в сторону патологічного вогнища (рос. “очага”). Якщо розлад статики (рос. “расстройство статики”) виражений помірно, його легше виявити в т.зв. рос. “усложнённой или сенсибилизированной позе Ромберга”.
Література:
1. Никифоров, А. С., Коновалов, А. Н., Гусев, Е. И. Клиническая неврология: Учебник. В трех томах. – Т. 1. – М.: Медицина, 2002.

Панацея

Панацея  (Panacea) – Ліки, що лікують усі хвороби, незалежно від природи останніх. Насправді такий препарат не створений (не дивлячись на претензії багатьох виробників). Не строго витримане медичне поняття.
Література:
1. Психиатрический энциклопедический словарь / Й. А. Стоименов, М. Й. Стоименова, П. Й. Коева и др. – К.: МАУП, 2003. (с. 651 (ст. “Панацея”)).

Рос. “Алиенизм”

Рос. “Алиенизм” (Alienismus) (перевір походж. слова) (від лат. alienus – чужий) – Дане поняття раніше використовувалось на позначення розділу медичної науки, що вивчає психічні рос. (ориг.) “болезни”.
Література:
1.  Психиатрический энциклопедический словарь / Й. А. Стоименов, М. Й. Стоименова, П. Й. Коева и др. – К.: МАУП, 2003. (с. 32 (ст.: “Алиенизм”))

Депресія

Депресія. (за МКХ-10 – F 32) (Уточн. оформлення списку л-ри; Зміст даної статті поки що сформований не до кінця)

Слово “депресія” використовується для позначення настрою, симптому і синдромів афективних розладів, тобто розладів настрою. Традиційно в медицині депресію виділяють як окремий психічний розлад. Вона віднесена до п’ятого розділу Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду.(МКХ-10). Депресивні розлади також мають своє місце і в DSM – 5(Керівництво з діагностики і статистики психічних розладів, офіційно прийнята в США класифікація психічних розладів, яка призначена для медичного і юридичного застосування).


Наведена вище інформація взята з наступних першоджерел:

1. Клиническое руководство по психическим расстройствам / Под ред. Д. Барлоу. 3-е изд. – СПб.: Питер, 2008. (с.391.)
2.Психологическая энциклопедия. 2-е изд. / Под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. СПб.: Питер, 2006. (с.168 (ст. «Депрессия”))

Більше про депресію можна довідатися з таких джерел:

1. Карсон, Р., Батчер, Дж., Минека С. Анормальная психология./-11-е изд. СПб.: Питер, 2004 (сс. 360 – 452 (“Расстройства настроения и суицид”); сс. 910 – 915 (“Депрессия у детей”))

2. Клиническая психология и психотерапия. 3-е изд. / Под ред. М. Перре, У. Бауманна. – СПб.: Питер, 2012 (сс. 624 – 652 (“Депрессивные расстройства”))
3. Клиническое руководство по психическим расстройствам / Под ред. Д. Барлоу. 3-е изд. – СПб.: Питер, 2008. (с. 391; с. 455)
4. Психиатрический энциклопедический словарь / Й. А. Стоименов, М. Й. Стоименова, П. Й. Коева и др. – К.: МАУП, 2003. (с. 278 (ст. “Депрессия”))
5. Психологическая энциклопедия. 2-е изд. / Под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. СПб.: Питер, 2006. (с.168 (ст. «Депрессия”))
6. Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста / Под ред. С.Ю. Циркина. СПб.: Питер, 2004 (с. 350 (ст. “Депрессия”))
7. Російська Вікіпедія, ст. “Депрессия” (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%8F)
8. Українська Вікіпедія, ст. “Депресія (психологія)” (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F_(%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)

Акме

Акме (від грецьк. akme – найвища ступінь (рос. “высшая степень”, вершина) – 1. Найвища точка в розвитку, зокрема особистості (ориг. – рос. “в частности личности”).

2. Медичний термін, що вживається на позначення критичної стадії (точки) хвороби.

3. Найвища точка задоволення під час статевих зносин (ориг. – рос. “во время полового сношения”) (син. – оргазм).

Література:
1. Большой психологический словарь/Под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2006. (с. 25 (ст. «Акме”))

Див. також:

1. Російська Вікіпедія (статті: “Акме“, “Акме (значения)“, “Acme“).

2. Російський Вікісловник (ст.: “ACME“)

3. Українська Вікіпедія (ст. “Акме“)

Агравація

Агравація (від лат. aggravare – робити важчим, обтяжувати (ориг. – рос. “отягощать”)) – Даний медичний термін вживається на позначення перебільшення хворим важкості порушення здоров’я, хвороби. Агравацію слід відрізняти від симуляції (при останній демонструються ознаки насправді відсутньої хвороби).
Література:
1. Большой психологический словарь / Под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. 3-е изд., 2002 г. (ст. “Аггравация”)

%d блогерам подобається це: